Гроші киян

Нам завжди кажуть, що є гроші Державного бюджету, гроші Пенсійного фонду, гроші міста чи села. Але це неправда. Насправді, це все ваші гроші, це кошти платників податків – тобто публічні кошти.

Ми хочемо, щоб кожен з вас більше знав про те, як київська влада розподіляє сплачені вами податки. І саме тому Самопоміч запускає просвітницьку рубрику «Гроші киян». Наш експерт – Ольга Криворучко – щомісяця буде ділитися з вами зрозумілою інформацію про те, як зараз функціонує і як насправді має функціонувати бюджет міста, чому весь час бракує дитячих садочків, куди зникають кошти метрополітену і чому така вартість проїзду, чому вже скільки років немає метро на Троєщину і ще багато усього цікавого.

Нинішня публікація – про структурні речі бюджету Києва та основні показники, які вас, імовірно, здивують.

Ольга Криворучко, радниця з економічних питань віце-спікера Верховної Ради

Загалом територія Києва генерує близько 108,7 млрд. грн на рік (разом із митницею). Частина цих коштів спрямовується до державного бюджету, а частина лишається у бюджеті міста. У 2017 році бюджет Києва складав 49,5 млрд. грн, а у 2018 – 53,6 млрд. грн.

Для порівняння, це втричі більше, ніж мають Харків, Одеса чи Дніпро, та у чотири та п’ять разів більше коштів, ніж мають бюджети Запоріжжя або Львова.

Насправді, з таким обсягом коштів можна зробити багато добрих справ – подумаєте ви. Але чому тоді нам весь час не вистачає дитячих садочків, чому ми їздимо невідремонтованими дорогами? Насправді, секрет не лише у подоланні корупції, але й у тому як зорганізований бюджетний процес.

Ліва рука не знає, що робить права

Наведений далі приклад дуже схожий на українське прислів’я «Чому бідний – бо дурний». Згідно із бюджетом, видатки на житлово-комунальну сферу реалізують такі департаменти КМДА:

  1. житлово-комунальної інфраструктури і 14 підпорядкованих департаменту комунальних підприємств,
  2. будівництва і житлового забезпечення,
  3. міського благоустрою та збереження природного середовища,
  4. містобудування та архітектури
  5. десять районних адміністрацій. Як бачимо, кошти є розпорошеними по різних підрозділів і, як наслідок, немає одного відповідального.

Цей хаос призводить до того, що інколи навіть структурні підрозділи департаментів (управління) не знають, чим займаються їхні колеги. Як наслідок, в кращому разі вони займаються вирішенням однієї проблеми, але різними шляхами.

Саме так відбулось з одним дитячим навчальним закладом у Дарницькому районі, де управління будівництва на початку року замовило реконструкцію дитячого садка на 18 млн. грн, а інше управління замовило послуги з енергосервісу тієї самої будівлі. Лише кмітливість батьків врятувала Київ від втрати значної суми коштів.

Бюджети українських міст-мільйонників за попередні роки

В цілому, кошти на освіту розпорошені по всьому бюджету міста. Вони перебувають у відповідальності, як мінімум, трьох розпорядників коштів, це: Департамент освіти, Департамент житлово-комунальної інфраструктури і Департамент будівництва та житлового забезпечення (це вже не говорячи про 10 районних адміністрацій). На сьогодні, немає чіткого відповідального підрозділу за видатки на освіту в місті. Тому і немає чіткого відповідального за вирішення питання нестачі дитячих садочків в столиці.

Як має бути?

По-перше, добре планування самого бюджету та повне розкриття усіх видатків. У Торонто, Оттаві, Лондоні та Барселоні бюджети повністю демонструються своїм мешканцям. Скільки потрібно збудувати дитячих садочків та шкіл і як саме за 3-4 роки цього досягнути, де саме мають бути вони збудовані, за якою вартістю і т.д. Те саме стосується й інших сфер діяльності міста – від інфраструктури до безпеки.

По-друге, зрозумілість інформації про бюджет. На сьогодні громадянам фактично не висвітлюють якісно інформацію про зміст того, як використовуються їх податки. Для врегулювання цієї ситуації усі країни світу формують Public book. Це документ, у якому доступними словами описано детальний огляд усіх видатків, що передбачені в бюджеті міста на плановий рік. Приклад “Public book of Toronto budget” – 900 сторінок.

Чи є бюджет Києва зрозумілим для кожного з вас та чи добре спланованим – ви щодня відчуваєте і можете сказати самі.

По-третє, визначення чіткого переліку головних розпорядників коштів. Головним розпорядником може бути виключно підрозділ, який відповідає за конкретну сферу. Наприклад, відповідальним за освітній бюджет міста має бути лише Департамент освіти, за медицину – Департамент охорони здоров’я і т.д. Якщо ми матимемо одного головного розпорядника на певну сферу – ми матимемо відповідальність за виконання бюджету.

Отже, відкритість і зрозумілість бюджету міста є обов’язком влади перед тими, хто платить податки. 53,6 млрд. грн – це є кошти киян, а не кошти мера, депутатів, чиновників КМДА. Кожен з вас має право знати та перевіряти, куди і яким чином, і, головне, чому саме так витрачається кожна гривня.

Далі буде…

Дізнавайтесь найважливіші новини Києва у нашому Telegram-каналі:
T.ME/SAMOPOMICHKYIV

Читайте також:

15 серпня

Проект “Школа молодого дипломата”

906 0 6
18 лютого

«Об’єднання «Самопоміч» вимагає призначити...

679 0 294
16 квiтня

“Самопоміч” готує законопроект для...

1149 0

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!