Україні бракує правосуддя та справедливості

1508 0

Голова фракції «Об’єднання «Самопоміч» Сергій Гусовський про відсутність в Україні верховенства права, що призводить до корупції та неефективного управління.

У своїй другій інавгураційній промові Президент США Франклін Рузвельт говорив: «Ми маємо знайти практичний контроль над сліпими економічними силами і сліпо-егоїстічними людьми… Ми не хочемо, щоб проблеми нашого добробуту вирішувалися вітрами можливостей і буревіями катастроф».

Промові Рузвельта – майже 80 років, проте її тези сьогодні актуальні для України, як ніколи. Після двох революцій в Україні почала формуватися нова політична еліта, але реального прориву у проведенні реформ та встановленні правової держави не спостерігається. Правосуддя залишається вибірковим, а боротьба з корупцією не дає вагомих результатів. Відсутнє верховенство права. Нам бракує того, що англійською звучить, як «justice» і означає не тільки «юстицію», а й «правосуддя», «справедливість».

Фото: FDR Presidential Library & Museum / Flickr

Кілька прикладів. Фракція «Об’єднання «Самопоміч» у Київраді після місцевих виборів, що відбулися 25 жовтня 2015  року, знову зіткнулася з тими ж процесами, які були характерні для режиму Януковича. Буквально з перших тижнів роботи новообраної міськради депутатам фракції довелося протистояти спробам через сумнівні схеми вивести з київського бюджету кошти.

Так, у грудні на засіданні бюджетної комісії міськради Департаментом транспортної інфраструктури КМДА був озвучений запит на 2016 рік у розмірі майже 448 млн. грн. на погашення заборгованості за договором фінансового лізингу за 100 вагонів, які у 2009 році отримало КП «Київський Метрополітен». Наша фракція відразу підняла питання про те, що ситуація вимагає додаткового розгляду. Після цього департамент транспорту вгамував апетит і запропонував виділити на погашення боргу 200 млн. грн. з бюджету 2015 року.

В процесі розгляду питання з’ясувалося, що реальна сума боргу становить 1,3 млрд. грн. Тому наші депутати наполягали на створенні тимчасової контрольної комісії з питань перевірки виникнення заборгованості за лізинговим договором між КП «Київський Метрополітен» і ТОВ «Укррослізинг». Питання перейшло в максимально публічну площину і нашу пропозицію підтримали депутати всіх фракцій Київради. В результаті контрольна комісія була створена і очолив її депутат від Самопомочі Андрій Осадчук. Найближчим часом ми доповімо громаді про результати досліджень і про те, як реагують на запити комісії КП «Київський Метрополітен» та відповідні підрозділи КМДА.

В цілому ж, наша фракція виступила з ініціативою в 2016 році змінити правила формування київського бюджету, прийняти бюджетний регламент, який би дозволив депутатам починати роботу над цим фінансовим документом вже в травні-червні, а не в грудні, як це передбачає існуюча ганебна традиція. Неможливо за кілька тижнів розібратися у всіх нюансах формування бюджету і подати до нього свої пропозиції. Така спішка створює ідеальний ґрунт для корупції. Типово, депутати намагаються «вирішити» локальні питання своїх округів, а системні речі – ті, що впливають на життя і розвиток усього міста, – залишаються прерогативою КМДА.

Депутати ж, яких задовольнили в рамках їхніх локальних потреб, стають простими статистами і голосують за бюджет в тому вигляді, в якому його хоче бачити КМДА. От і виходить, що в окремих депутатів нема навіть бажання вникнути в те, як саме КМДА хоче розпорядитися міськими фінансами. Інші ж не мають на це достатньої кількості часу. Наприклад, перша чернетка бюджету 2016 року з’явилася лише 3 грудня 2015 року, а вже 22 грудня бюджет голосувався в цілому. Чи можна детально проаналізувати документ вагою у майже 30 мільярдів гривень за два з половиною тижні? Погодьтеся, це риторичне питання.

До речі, в процесі розгляду бюджету-2016 у нас виникло чимало зауважень, зокрема стосовно докапіталізації банку «Хрещатик», на що відводиться 200 млн. грн. Ми переконані, що це свідома заливка грошей у діру під назвою «корупція + неефективність». У цьому банку місту належить 25% + одна акція. На момент розгляду бюджету, за інформацією Національного банку України, іншими співвласниками банку «Хрещатик» були фізичні особи – громадяни таких країн, як Беліз, Сейшельські острови, Кіпр, Панама, Австрія. Усі вони мали по 6-8,5% акцій. До того усією цією часткою володіли структури, пов’язані з відомим київським бізнесменом Андрієм Івановим. Така зміна власника викликала багато запитань у фахівців. Чи має наше місто бути у партнерах з абсолютно невідомими людьми? Чи хочемо ми дофінансовувати такий банк коштами міста? Чи хочемо ми витрачати гроші на тих, хто потім може витратити їх на свої персональні потреби?

На жаль, наші доводи і пропозиції виключити це питання з бюджету на 2016 рік не знайшли підтримки серед депутатів, і в бюджеті Києва на 2016 рік на докапіталізацію банку «Хрещатик» залишилися передбаченими 200 мільйонів гривень. Цікаво, що через кілька днів Нацбанк повідомив, що отримав додаткову інформацію щодо наявності трастових декларацій між Андрієм Івановим та групою громадян Сейшельських островів. При цьому мова йшла про події від 15 липня 2015 року, а копії трастових декларацій були надані Нацбанку 22 грудня 2015 року – саме в той день, коли затверджувався бюджет Києва. Яке цікаве співпадіння, чи не так? Звісно, все це лише підтверджує нашу впевненість у непрозорості дій і безвідповідальності рішень з боку КМДА. Однак, ми не зупинимося і будемо наполягати на довивченні цього питання і скасуванні статті бюджету міста, яка передбачає докапіталізацію банку «Хрещатик».

Фото: Juanedc.com / Flickr

До речі, коли в процесі прийняття Держбюджету України на 2016 рік стало відомо про виділення 24 млн. грн. на проведення якогось дивного пісенного фестивалю, це було ще одним доказом того, що формування і центрального, і місцевих бюджетів є непрозорими. Хочу ще раз підкреслити, що політика «Об’єднання «Самопоміч» у Києві спрямована на забезпечення доступу громадян до детальної інформації про доходи і витрати бюджету міста, поширення обізнаності та реалізацію якісного діалогу між владою та мешканцями Києва з фінансування пріоритетних для киян напрямків. Ми розуміємо, що відкритість і прозорість бюджету зменшує ризики появи корупційних схем, але не захищає від їх існування, проте наша мета – не давати красти з міського бюджету.

Але справа не тільки в цьому. Важливо, що винні не несуть ніякої відповідальності. Тут знову повертаємося до слів Рузвельта. По-перше, не можна допустити, щоб і далі «проблеми нашого добробуту вирішувалися вітрами можливостей і буревіями катастроф». Це може нас зруйнувати. Тому дуже важливо, щоб влада була ефективною, а всі її дії прозорими і справедливими, тобто законними. І багато залежить від самих громадян. По-друге, всі ми «маємо знайти практичний контроль над сліпими економічними силами і сліпо-егоїстичними людьми». Громадський контроль – ось головний важіль для успішного розвитку країни, становлення правової держави. Тільки об’єднавши всі ці чинники разом, Україна зможе стати по-справжньому незалежною демократичною європейською державою.

Дізнавайтесь найважливіші новини Києва у нашому Telegram-каналі:
T.ME/SAMOPOMICHKYIV

Читайте також:

20 листопада

Ольга Балицька: Після виборів, як після дощу: у...

1592 1 61
10 листопада

«Об’єднання «Самопоміч» – Київ запускає молодіжне...

1618 0
18 лютого

ГО «Об’єднання «Самопоміч» в Києві запускає...

1006 0 63

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!