Реабілітація демобілізованих бійців АТО: не кількістю, а якістю. Блог Анастасії Форос

Військові дії, що відбуваються на сході нашої країни – вагома історія, без якої б не відбулася новітня Україна. Україна, яка попри всі негаразди показала, що має сильну армію, масштабний  волонтерський рух та багато  державних та громадських структур, які займаються військовими питаннями.

Останні почали з’являтися ще після першої хвилі мобілізації: для колишніх бійців створювали інформаційні Центри допомоги АТО. Та люди йшли туди неохоче, адже всі, хто пройшов перший етап бойових дій, ставилися до таких установ дещо упереджено. Найчастіше так траплялося через те, що бійці просто не хотіли визнавати факт, що потребують допомоги. Та з того часу минуло понад три роки війни і число українських солдатів, які повернулися з фронту, збільшилося в рази. Власне, за цей час істотно змінилося і ставлення демобілізованих військовослужбовців до Центрів підтримки: нині вони не бачать нічого погано у тому, аби звернутися до відповідної установи  за консультацією чи домопогою.

Донині реабілітацією учасників АТО в Україні займалася Державна служба в справах ветеранів та учасників АТО, а також частково Департамент соціальної політики. Аналізуючи всю цю роботу, а головне її результати, складається враження, що на державному рівні проводилася навіть не реабілітація, а звичайна організація відпочинку. Своєю чергою, сприяти справжньому фізичному та психологічному відновленню організму екс-бійців бралася громада, яка з кожним днем створювала все більше і більше Центрів підтримки АТО. Останніх зараз не перелічити: тільки в одному Києві на 15 тисяч демобілізованих контрактників і добровольців майже півсотні структур, які готові кинутися на допомогу. Центри, організовані волонтерами, ветеранами чи активістами працюють окремо один від одного, а тому виникає логічне запитання: наскільки якісно і вчасно вони надають допомогу та чи могли б вони працювати ефективніше, якби об’єднали свої сили? Очевидним є і той факт, що при такій великій кількості Центрів підтримки, важко розгледіти фейкові структури, для яких «добра справа» увінчується банальним розкраданням коштів чи непрозорим проведенням тендерів.

Як же бути учаснику АТО, якому в стані підвищеного емоційного та психологічного напруження важко визначитися, до кого звернутися? Як налагодити систему, яка б всеохопно вивчала потреби екс-бійців і вирішувала їх якомога швидше? Аналізуючи всі ці моменти, стає очедним, що нам не вистачає  єдиного централізованого джерела, яке б забезпечувало соціальну та інформаційну підтримку колишнім бійцям. Ідеєю створення такого єдиного Центру уже давно загорівся депутат фракції «Об’єднання «Самопоміч» у Київраді Максим Борозенець (який, до слова, є ветератом АТО і донині допомагає бійцям на сході України). Зокрема, депутат прагнув створити Центр, де комплексно надавалися усі послуги. Центр, у якому державні органи, органи місцевого самоврядування, громадськість та волонтерські організації працювали б разом. Саме тому він підготував проект рішення, у якому детально розписав схему створення такої установи, а також повний список послуг, за якими найчастіше звертаються екс-бійці.

Передбачається, що Центр допомагатиме учасникам АТО в отриманні пільг, забезпеченні соціальних гарантій, лікуванні, адаптації, реабілітації, сприятиме учасникам бойових дій в працевлаштуванні, професійній підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації тощо. Також у центрі діятиме цілодобова гаряча лінія.

Навесні 2017 року депутати Київради прийняли запропонований Максимом Борозенцем проект рішення, тому Центр допомоги учасникам антитерористичної операції, членам їх сімей та членам сімей загиблих військовослужбовців, які брали участь у проведенні АТО, мав би з’явитися уже ближчим часом. Та на жаль, ми навчені досвідом: від слів до справ у нас може пройти багато часу. Незважаючи на це, хочеться вірити, що консолідувавши свої сили і можливості, влада і громада зможуть зробити більше для тих, хто оберігає від ворога нашу країну. І якщо в сукупності навіть половина київських демобілізованих бійців скористається послугами цієї установи, то це вже буде перемогою. А як держава та місто реалізує процес створення цього Центру  на четвертий рік війни – побачимо. Втім слід розуміти: кожен втрачений рік – це новий багаж проблем, з якими потім можемо й не впоратися.

Анастасія Форос, керівник громадських організацій столичної “Самопомочі”

Читайте також:

11 березня

У Шевченківському районі реконструюють 8 парків і...

949 0 48
10 жовтня

Чи будуть забудовники платити пайову по-новому?

527 0
04 вересня

Дайджест: тиждень “Об’єднання “Самопоміч” – Київ...

206 0

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.