Від подолання корупції в школах до STEM освіти майбутнього, – інтерв’ю з Наталією Шульгою

830 0

Наталія Шульга – депутат Київської міської ради, секретар комісії з питань освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту.

– Пані Наталю, яке досягнення ви можете назвати найбільш значущим у своїй роботі в Комісії з питань освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту за 2016 рік?

– Я вважаю, 2016 рік відзначився декількома проривами в освітній галузі міста. В попередньому скликання я концентрувала увагу на системних змінах в плануванні та бюджетуванні освітньої сфери. Нарешті ці системні підходи почали реально втілюватися. На початку року ми отримали підтримку усіх фракцій Київради з питання проведення інвентаризації майна освітньої сфери. Тепер ми маємо уявлення скільки шкіл і садочків за 25 років було продано, скільки потребує капітального ремонту, скільки не мають оформлення землі. З понад тисячі закладів тільки 3 мали офорслену землю. Вперше в історії КМР нам вдалося закласти кошти на інвентаризацію землі садочків і шкіл у бюджеті на 2017 рік. У минулому році, вперше за десятки років, ми змогли забезпечити обладнанням усі кабінети природничих наук шкіл Києва, на які були подані заявки від управлінь освіти. Також уперше за довгий час вдалося повністю забезпечити замовлення шкіл по видатковим матеріалам. Чому це є досягненням? Раніше рівень забезпечення освітнього стандарту не піднімався вище 85%, а частіше за все досягав 70%. Роками дірки у забезпеченні покривалися за рахунок батьківських комітетів. Це ганебна ситуація, адже на такі цілі за кожну дитину батьки сплачували мінімум 100 гривень на місяць. Тому я вважаю, що 100% забезпечення таких потреб шкіл міста можна називати досягненням.

– Як вам вдалося досягти таких результатів?

– В першу чергу це стало можливим завдяки злагодженій роботі комісії та шляхом збільшення коштів на фінансування через Міську цільову програму «Освіта Києва». А також через контроль за вчасної підготовкою документів на тендери і використанням коштів управліннями освіти на місцях.

– Як вам вдалося контролювати розподіл коштів?

– Це дуже непросто. Система контролю в районах надзвичайно недосконала, адже у деяких випадках один інспектор змушений працювати з десятками шкіл. Без допомоги з нашого боку це зробити було б неможливо. І направду не всі районні управління відреагували адекватно на бюджетні зміни. Оболонський і Святошинський райони використали не більше 60% наявних коштів. Дається взнаки відсутість районних рад і виконкомів, які б могли більш оперативно реагувати на потреби освітньої сфери.

– Яка подальша мета комісії після такого високого результату?

– У подальшому необхідно закріпити результат і забезпечити 100% виконання освітнього стандарту на наступні роки. Крім того існує окрема стаття видатків, до якої входить капітальний ремонт, капітальне будівництво, реставрація тощо. За цим пунктом у нас теж є певні досягнення, тому що тільки тепер почали бюджетуватися та будуватися нові комунальні садки і школи. В деяких випадках важкі перемовини з комунальними забудовниками, що не виконували роками свої інвестиційні зобов’язання по освітній інфраструктурі, теж принесли позитивні результати. Викликом для Києва залишається нестача дитячих освітніх закладів та відставання в підтримці створення приватних ДНЗ.

– Пані Наталю, ви також опікуєтеся питаннями «інклюзивної освіти», чому це важливо зараз?

– Інклюзивна освіта означає перехід на інший рівень роботи з дітьми. Раніше, за радянськими педагогічними і медичними нормами, передбачалась дуже рання сегрегація дітей – з першого до п’ятого року життя. Вона проводилася по наступних ознаках: генетичні хвороби, серйозні фізичні вади, сліпота, глухота, затримка у розвитку, аутизм тощо. Тому діти після досягнення п’ятирічного віку перебували у спеціальних ізольованих інтернатах. Це призводило до того, що середній термін життя таких людей не перевищував 35 років, вони були ізольовані від суспільства, вони потребували суттєвого фінансування впродовж всього життя. Це категорія тих людей, яких називали інвалідами з дитинства. Треба визнати, що усі ці радянські норми і протоколи діють і сьогодні. Однак за цей час наука досягла таких результатів, що сьогодні існує можливість коригування, якщо не повного подолання, причин і наслідків цих вад.

– Яким чином можна змінити ситуацію, використовуючи сучасні досягнення науки і передовий досвід?

– У світі вже не вживається термін інвалід. Завдяки ранньому втручанню, можна досягти того, що інвалід стає людиною з особливими потребами. Допомога у цих потребах у освітніх закладах надається психологами, дієтологами, лікарями тощо. Це і називається інклюзивна освіта, включення дитини зі особливими потребами у загальний навчальний процес. Статистика, якій вже більше 50 років, показує, що така дитина, яка соціалізувалася у звичайній школі, демонструє на 30-50% кращі результати, ніж у спеціалізованих закладах. Тому нашою стратегією є зменшення кількості інтернатів і збільшення кількості інклюзивних класів.

– Чи потребуватиме ця реформа додаткового фінансування?

– У довгостроковій перспективі введення нових посад у школах і садочках буде коштувати бюджету навіть дешевше, ніж утримання спеціалізованих закладів – інтернатів.

– Вами була запропонована програма профільних центрів STEM. Розкажіть докладніше про це.

– У перекладі з англійської STEM – це наука, технологія, інженерія і математика. Чому виникла ця абревіатура? Якщо дивитися глобально, то розвиток цивілізації, її  економіки передбачає потребу у професіях, що базуються на цих знаннях. Якщо зараз частка таких професій у світі складає не більше 20%, то у майбутньому вона буде сягати 60%. Наразі в Україні ця частка – лише 10%. Це означає, що нам необхідно залучати більше дітей до вибору професії у цій галузі, інакше будемо імпортувати робочу силу через 10-15 років.

– Яким чином це можна зробити?

Потрібно фінансувати підготовку вчителів STEM та створювати в садочках і школах відповідну атмосферу. Враховуючи те, що кабінети природничих наук у школах не забезпечувались обладнанням роками, раніше у школах викладали віртуальні предмети – фізика, хімія тощо. Нове обладнання не вирішує проблеми в цілому, адже вчителі також повинні пройти спеціальну підготовку, щоб працювати за цією програмою. На сьогоднішній день недостатньо фінансування для того, щоб запровадити центри скрізь. Тому було вирішено створити поки що 100 профільних STEM центрів, які повинні з’явитися до 2018 року. Це означає, що буде обрана якась базова школа, до якої будуть мати доступ інші школи.

1

Під час своєї першої каденції я зробила подібне на базі середньої школи № 182. Було закуплено обладнання для класів фізики, біології і хімії. Учні сусідньої школи, що не мала такого обладнання, за необхідністю могли приходити лабораторні заняття і навчатися в цих кабінетах. Якщо зробити це у масштабах міста, то можна охопити більшу кількість дітей і побачити хто з них орієнтований на STEM освіту. Інформаційні технології стали справжнім українським трендом. Мені вдалося за допомогою депутатського фонду створити повний комп’ютерний клас в школі №182. Радість дітей, вчителів і батьків я вже побачила.

5

– Які ви бачите виклики і перспективи у своїй роботі?

– Величезна проблема освіти у Києві – нестача фахових педагогів. На сьогоднішній день постійно існують сотні відкритих вакансій вихователів і вчителів. Разом з тим необхідно покращувати підготовку та перепідготовку вчителів. Нещодавно Кабміном була затверджена концепція «Нова школа. Простір освітніх можливостей». Готується новий базовий закон України «Про освіту». Я намагаюсь активно спілкуватися з педагогічними колективами та батьками стосовно тих змін, які передбачені у новій програмі навчання, побудованій на цінностях демократичного суспільства та освіти на компетентнісних підходах. Київ буде йти у перших рядах всіх пілотних випробовувань нових підходів, тому наша комісія повинна бути готова до підтримки та забезпечення нових освітніх стандартів. Нас чекає і нова професійно-технічна освіта. Уваги вимагає і комунальний педагогічний університет ім. Грінченка. Чи в повній мірі цей заклад забезпечує потреби міста в кваліфікованих кадрах?

Але якщо нам вдасться виконати те, що ми заклали у новій програмі, про яку ми сьогодні говорили, то перспективи для освіти в Києві виглядають привабливо. Необхідно закріпити наші надбання, зробити результати сталими, приділяти увагу закладенню коштів у бюджет на побудову нових шкіл і садочків з запасом і контролювати ефективність бюджетних видатків. Поступово ми знімаємо ауру корупцї з київської освіти. Це необхідно робити, тому що це стосується наших дітей, це довгострокова інвестиція у людський капітал і наше майбутнє.

Дізнавайтесь найважливіші новини Києва у нашому Telegram-каналі:
T.ME/SAMOPOMICHKYIV

Читайте також:

25 травня

Карта голосування «Об’єднання «Самопоміч» в...

1383 0 16
28 лютого

5 кроків: як відремонтувати будинок за кошти...

731 0 40
25 вересня

Максим Гапчук: Поки керівник «Київпастрансу» йде...

1146 0 2

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!